ЗАПОРІЗЬКА ЗОШ № 41 

Адреса:  м. Запоріжжя, вул. Миру, 4 

Автор :  Калянова Наталя Станіславівна, вчитель історії та суспільних дисциплін 

Формування громадянської освіти на уроках суспільних дисциплін.  

Зміни, що відбуваються в українському суспільстві визначають нові вимоги до вітчизняної системи освіти. Вони полягають в успішній самореалізації особистості, її соціалізації у суспільстві, активній адаптації на ринку праці, формуванні громадянської компетентності, поваги до прав і свобод людини, патріотизму, любові до навколишнього середовища, родини та Батьківщини. Основа будь-якого суспільства – повноправний громадянин. Особливу роль у вихованні громадянина відіграє громадянська освіта. Саме вона забезпечує особистість певною системою знань і умінь, формує демократичні цінності та готовність брати участь у суспільно-політичному житті.  

Громадянська компетентність має 3 складові : 

1. Знання та засоби їх отримання (передбачає педагогічний вплив на свідомість школярів шляхом надання їм певної системи знань); 

2. Вміння, основані на отриманих знаннях (узагальнюючий характер знань надає можливість застосовувати їх в конкретних життєвих ситуаціях, тому учні повинні бути активними учасниками процесу отримання знань. Громадянин повинен критично мислити, виконувати свій громадянський обов’язок, співпрацювати з іншими людьми, вміти користуватися своїми правами та захищати їх, аналізувати політичну ситуацію); 

3. Мотиви та цінності особистості (повага до прав інших, гуманізм, толерантність, наявність власної життєвої позиції, бажання приймати участь в суспільно-політичному житті, вміння знаходити компроміс). 

Уроки історії та суспільних дисциплін надають великі можливості формування громадянської освіти.  

Громадянська освіта в загальноосвітній школі складається з трьох ступенів: 

1. Дитина відчуває себе частиною суспільства та громадянином своєї Батьківщини , розвиваються комунікативні здібності ( початкова освіта ); 

2. Продовження формування системи цінностей та принципів поведінки підлітка  засвоєння знань та умінь , необхідних для майбутнього самосійного життя в суспільстві, особливо важливо – формування поваги до закону  ( середня освіта); 

3. Поглиблення знань щодо процесів які відбуваються в різних сфера суспільства , про права людей, учні вдосконалюють вміння захищать права , вчаться налагоджувати індивідуальну та колективну діяльність ( вища школа). 

Впровадження концепції громадянської освіти в Україні на уроках історії та суспільних дисциплін в загальноосвітній школі показує, що в навчальній діяльності змінюється відношення до процесу і у вчителя, і у учня. 

1.  Вчитель переорієнтовується на демократичні методи взаємодії з вихованцями, на суб’єктний підхід, вдосконалює уміння створити демократичний клімат у класі та школі на засадах взаємної довіри, поваги до прав і свобод, толерантності; створює умови для розвитку почуття власної гідності в учнів, відповідальності, здатності до самовизначення. 

2. Широко впроваджує проблемно-діалогічні підходи, активні методи навчання і виховання, які розвивають здатність учнів ставити нові питання, добирати різноманітні аргументи, приймати незалежні, помірковані рішення, робити висновки, формулювати власну точку зору щодо проблеми. 

3. Вчитель формує мотивацію до участі у суспільно-політичному житті, бажання мати власну життєву позицію. 

4. Створює підґрунтя для формування світоглядних орієнтацій особистості, розвитку власної філософії життєдіяльності, її самореалізація в кожній із сфер суспільного життя. 

5. Учні старших класів вже мають досвід самостійного аналізу історичних процесів, тому на уроці вони охоче приділяють увагу діалогам, дискусіям з проблемних питань, що ставляться у вступній частині уроку, а у підсумковій - мають власну аргументовану точку зору. 

6. Внаслідок використання методів формування критичного мислення зріс рівень використання наочності на уроках, яскравіше простежуються міжпредметні зв’язки, змінилися на краще відносини вчителя з учнями, особливо «далекими від історії», які володіють ПК, підвищилась якість знань, виросла продуктивність уроку. 

7. Учні приймають активну участь у позаурочній діяльності. 

8. Розвивається компетентність соціального вибору, а комунікативна - здобуває досвід під час рольових ігор, семінарів та дискусій. Учні вчаться приймати рішення, стикаючись з конкретними проблемами. 

9. У учнів підвищується здатність отримувати освіту в  соціальних умовах, що постійно змінюються. 

10. Робота з історичними джерелами допомагає учню подолати монологізм мислення, відмовитися від однозначних та прямолінійних суджень, зрозуміти авторську позицію. Наявність в історичних текстах оцінок та характеристик ставить учня в позицію етичного вибору, змушуючи приміряти на себе історичні ролі.  

В кожному з моїх учнів я хочу бачити високодуховну особистість, Громадянина. Саме  такі люди берегли та множили священні цінності нашої землі, жертвували своїм життям, хто під Крутами, хто в Битві за Дніпро, хто в зоні АТО. Будемо сподіватися, що соціальне замовлення на Людину (з великої літери) органічно ввійде в нові реалії сучасного періоду життя України.  

Виховання особистості та громадянина тісно пов’язані. Бути громадянином означає мати активну позицію, усвідомлювати свій патріотичний обов’язок, відповідальність за Батьківщину та народ, національні цінності, святині й культуру. Громадянська позиція виявляється не лише в хвилюванні через долю країни, але й в гарячому бажанні бачити її вільною та квітучою. Вона пов’язана з умінням працювати на користь держави, готовність прийти на допомогу тим, хто її потребує. Разом з тим , громадянська позиція не виключає критичного ставлення до соціальної несправедливості. Звичайно, громадянин завжди готовий рішуче стати на захист своєї Батьківщини.